home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


109

О ти, що розум наш тобі не бачить краю!

Побожний я чи ні — тобі байдуже, знаю.

Я п'яний від гріха — й протвережаюсь тільки,

Коли надію я на тебе покладаю!


предыдущая глава | Рубаї | cледующая глава