home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


162

Не вічно житимем: урветься волокно!

Найкраще думати про любку та вино.

Навіщо міркувать про вічне й про минуще?

Коли розлучимось, нам буде все одно!


предыдущая глава | Рубаї | cледующая глава