home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


229

Щодня журитися — цього ще не хватало!

О, скільки Небо нас посіяло й пожало!

Налий вина повніш, давай у руки келих!

Я знаю: сталося усе, що статись мало.


предыдущая глава | Рубаї | cледующая глава