home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


236

Мені щовечора тривога серце крає,

На груди перел дощ з очей моїх спадає.

Коновку голови журба вином не сповнить,

Бо що схиляється, те повним не буває.


предыдущая глава | Рубаї | cледующая глава