home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


II

Ви помічаєте в галуззі між гілляк

Шматинку темної мізерної блакиті,

Яку приколото зірницею сяк-так.

Вона і мерехтить, і розтає щомиті.

 

Сімнадцять років! Ніч! Дерев квітучих пах

П'янить вам голову, немов солодкий трунок.

Ви вештаєтесь скрізь, і раптом на вустах,

Неначе звіреня, здригнувся поцілунок.

 


предыдущая глава | Вірші | cледующая глава