home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


XXII. ШАФА

Це - шафа різьблена, чий темний дуб старинний

Достоту схожим став на добрих дідусів.

Вона відчинена, й крізь пітьму з неї лине

Духмяний аромат, немов вина розлив.

 

Ніхто в ній мотлоху старого не обмежив:

Усяких клаптиків дітей або жінок,

Пожовклих простирадл і вицвілих мережив,

І розмальованих грифонами хусток.

 

Тут медальйон, портрет ви можете зустріти.

І пасмо світлих чи білявих кіс, і квіти

Засушені, чий пах фруктовий дух просяк.

 

О шафо давнини! Ти прагнеш розказати

Бувальщини й казки і заскрипиш відтак,

Коли відчиняться твої старі дверцята.

Жовтень 70

 

 


«Хай живе монарх!» | Вірші | XXIII. МОЯ ЦИГАНЕРІЯ