home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


IV

Спадає пелена. Жагуча зваба плоті -

І Діва Пресвята стає така, як всі.

Тьмяніють образи і ризи в позолоті,

А тіло - золоте! - в оголеній красі.

 

В п'янких передчуттях дівоча цнота гине,

Зникає рятівний дівочий переляк,

Аж поки не спадуть благенькі одежини,

Що наготу Христа ховали хтозна-як.

 

Подушка аж пашить, тамуючи ридання,

Але жага хотінь долає страм і страх.

Горять зірки вночі продовженням жадання,

В зірках горить жага, як в збуджених очах.

 

Дівча нездужає, вже й дихати не годне,

Жадання мучить, згага й поготів...

Ой, крізь вікно тече повітря прохолодне

І студить губи, і торкається сосків.

 


предыдущая глава | Вірші | cледующая глава