VI

Передвесільну ніч проводить наречена

В смердючім нужнику із свічкою в руках.

До неї хтиво підглядає, як нікчема,

Нахабний місяць крізь плющем пробитий дах.

Тремтить огонь, мов серце, в чорнім тілі ночі,

Згасає свічка серед випарів двора.

До неї зорі з неба котяться охоче -

І світиться в даху хирлявому діра.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .