home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


IX

Душі намученій судилося до скону

Тягар його проклять нести усе життя

І вірити в любов, в ненависну ікону,

Яка отруює бурхливі почуття.

 

Ісусе! Вічно ти жіночу кривдиш долю,

Караєш ти жінок і заганяєш в тлін.

Вони лиш моляться і, не відчувши болю,

Тобі поклони б'ють і не встають з колін.

 

 


предыдущая глава | Вірші | Фрагмент