home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню




Понеділок, 31 серпня, 08:03 (UTC –6) Авіабаза «Уайтмен» 3 км на південь від містечка Кноб-Ностер, Міссурі, США


День видався просто казковим. Погода стояла тиха й безвітряна, в небі над авіабазою — жодної білої плямки. Видимість, як кажуть у такому випадку пілоти, — необмежена.

Сірий військовий авіаційний танкер «KC-130 Hercules» з характерним «ведмежим» носом і гігантським горизонтальним стабілізатором вирулював на злітну смугу. У кабіні сиділо троє чоловіків: командир повітряного судна — майор ВПС Семюел Нортон, другий пілот — капітан Ден Рейнолдс та механік Стів Левандовськи, відповідальний за повітряну заправку.

Неподалік злітної смуги висилась башта управління польотами. На найвищому її рівні, біля вікна диспетчерської (яка наступні двадцять годин правитиме командним пунктом операції), заклавши руки за спину, застиг генерал-лейтенант Френк Клотц. Останніми днями він боявся, що посивіє. Після детальних розрахунків виявилося, що максимальна дальність польоту заправника «KC-130» (5250 км) недостатня для проведення операції. Повітряний танкер дотягне до Перу, але в нього ледве лишиться пального для того, щоб триматись у повітрі під час дозаправки «В-2 Spirit», і вже точно нічого не лишиться, щоб дошкутильгати до авіаносця. Підганяти «Рональда Рейгана» під самісіньке узбережжя Перу і «ловити» там «KC-130», який у буквальному сенсі вивалиться з неба, жоден з адміралів не погодився. Тоді Френк Клотц розглянув можливість застосування «KC-10 Extender[113]». Цей реактивний заправник має достатню дальність — 4400 миль, або 7032 км. Він міг би летіти за «В-2» ледь не до самого Чилі, спокійно заправити бомбер у повітрі, але… Збудований на базі широкофюзеляжного пасажирського лайнера «McDonnell Douglas DC-10», «Extender» збіса великий. Порожній він важить 110 тонн, а з повним запасом власного пального і пального для заправки може потягнути на всі 250! Така махина ніколи не сяде на авіаносець. Дві ночі підряд генерал Клотц прокидався в холодному поту через кошмар, в якому 250-тонна гнида «KC-10 Extender» розвалює до дідькової матері найновіший авіаносець ВМФ США «Рональд Рейган» і топить його. Безперечно, після такого в Пентагоні подбають, щоб його, Клотца, судили тільки в тому штаті, де дозволена смертна кара.

Залишалось одне: максимально полегшити «KC-130 Hercules», викинувши все зайве. Ні, не так — викинувши ВСЕ ЗАЙВЕ! Цілий вікенд техперсонал авіабази «Уайтмен» роздирав нутрощі «Геркулеса», видаляючи звідти все, що тільки можна було видалити. З кабіни виперли систему кондиціювання, пілотські сидіння замінили на легші й простіші, для механіка взагалі змайстрували жалюгідну подобу табуретки, пригвинчену до підлоги. З вантажного відсіку забрали протигази, аптечки, вогнегасники, крісла для додаткових членів екіпажу, рятувальні комплекти, зірвали кріплення для багажу й металеві розпірки, видерли всю внутрішню обшивку, оголивши несучу раму літака, послабили конструкцію шасі. Навіть туалет, і той витурили к чортам. Натомість екіпажу вручили лікарняні горщики, які видають післяопераційним хворим, які ще не можуть ходити.

«KC-130» полегшав на три з половиною тонни. На їх місце поставили додаткові баки для власних потреб авіатанкера. У результаті розрахункова дальність польоту зросла до 5900 км. Цього було достатньо. Впритиск.

Семюел Нортон вирівняв повітряний танкер у кінці смуги і по радіо попрохав дозволу на зліт. Диспетчер скосив очі на генерал-лейтенанта. Френк, не повертаючи обличчя, кивнув. Диспетчер схилився над мікрофоном:

— Кі-Сі-один-три-нуль, попереду чисто, зліт дозволяю, — і додав позастатутне: — Нехай щастить, чуваки.

— Диспетчерська, вас зрозумів. Починаю зліт, і… дякую…

Чотири пропелери заревли, перетворившись на сріблясті диски. Обабіч бетонної смуги під потужними струминами повітря пригиналась трава. Семюел Нортон на якийсь час притримав літак, даючи можливість турбопропелерним двигунам вийти на повну потужність, а тоді відпустив гальма. «KC-130» чкурнув уперед і через хвилину відірвався від землі.

Бот

Військовий повітряний заправник «KC-10 Extender» під час дозаправки винищувача «F-16»


Рівно через 3 години і 53 хвилини з цього ж аеродрому вилетить навантажений бомбами бомбардувальник-невидимка «В-2 Привид».

Провівши поглядом пузатого «Геркулеса», Френк Клотц торкнувся рукою ідеально вибритої щоки. Він не зводив очей з небесної синяви, поки заправник не перетворився на ледь помітну крапку. Наступні двадцять годин будуть найдовшими годинами його життя.

Операція «Антибот» почалася.



Пекло Ель-Татіо | Бот | Понеділок, 31 серпня, 09:28 (UTC –4) «DW», житловий корпус