home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню




Вівторок, 4 серпня, 19:38 (UTC –4) Калама, Чилі


Джей-Ді Річардсон та Френк Ді’Анно цмулили джин-тонік на терасі готелю. Крім них, у барі нікого не було. Вечір був на диво тихим і спокійним.

— Докторе Ді’Анно! — перехилившись через стійку, гукнув бармен.

Френк повів головою.

— Так, аміґо? — посмішка ще не зійшла з його обличчя.

— Вас до телефону.

Ді’Анно спохмурнів:

— Це з клініки.

— Чому ти такий впевнений? — спитав Джей-Ді.

— А кому ще в цьому ведмежому куті може знадобитися австралійський інженер о пів на восьму вечора? Щось уже натворили, ескулапи.

Австралієць неохоче підійшов до телефону. Підніс трубку до вуха. Довго слухав, кілька разів коротко відповідав. Невдоволена гримаса помалу поступалась здивуванню.

Коли розмова скінчилася, Френк спішно повернувся до стола.

— Ти знаєш, старий, мені доведеться зганяти в клініку.

— Щось сталося з апаратом?

— Із томографом усе в порядку, але… в лікарню привезли хлопчика. Хтось із місцевих збив його посеред пустелі. Ніхто не знає, звідки той малий узявся. І лікарі… вони хочуть, щоб я приїхав, подивився.

— Білий хлопчак? — ніби мимохідь уточнив Джей-Ді, відчуваючи, як під лопатками ворушиться холод.

— Що ти сказав?

— Я спитав, чи хлопчак білий.

— Так, — відказав Ді’Анно, а тоді різко повернув голову: — А звідки ти, чорт забирай, знаєш? Я ж тобі не говорив.

— Знаєш, що? Я їду з тобою, — мовив новозеландець.



Вівторок, 4 серпня, 17:56 (UTC –4) 73-й км шосе № 25 «Кармен-Альто—Калама» Пустеля Атакама | Бот | Вівторок, 4 серпня, 20:14 (UTC –4) Центральна клінічна лікарня Калами