home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню




Понеділок, 17 серпня, 10:37 (UTC –4) «EN-2», другий інженерний корпус


Обшукавши вінчестер, Тимур переконався, що файла немає. Хлопець нахмурився. Вагаючись, підняв трубку внутрішнього телефону і набрав номер Ральфа.

— Ральфе, мушу вас потурбувати.

— Я весь до твоїх послуг.

— Я розбираю код процедури, що керувала ботами під час демонстраційного тесту. Зараз аналізую код окремих системних функцій.

— Виникли якісь проблеми?

— Не зовсім. Я виявив, що в усіх процедурах, які за останні три роки компілювались у голови ботів, зустрічається виклик функції System.Macros. Я переглянув модуль System, і виявилось, що процедура Macros в ньому не прописана. Є лише вказівник на неї. Коли в тілі основної програми викликається System.Macros, в модулі System запит перенаправляється на MacrosVH.MacrosCreate. Модуль MacrosVH, підключений напряму до System. Його код зберігається у файлі «MacrosVH.bcf».

— І?

— Цього файла немає.

— Тобто?

— Файл під назвою «MacrosVH.bcf» відсутній. Його немає на вінчестері. Я не можу побачити код і, відповідно, не знаю, для чого в кожній програмі Вадим Хорт викликав System.Macros.

— Ти впевнений, що файл відсутній?

— Абсолютно. Можливо, він залишився на персональному комп’ютері Вадима. Якщо такий, звісно, існує… Словом, він мені потрібен.

— Гаразд, я поговорю з Кейтаро.

Тимур здивувався. Оце й усе?

— Ральфе, ви не розумієте. Я думаю, в цьому файлі захований ключ до всіх проблем.

— Я зателефоную, — відчувалося, що канадець намагається якнайшвидше завершити розмову.

— Добре, я чекатиму дзвінка.

Хлопець відклав трубку. Він згадав палку промову Лаури Дюпре під час ранкової наради. Можливо, Лаура випадково потрапила до «NGF Lab». Але вона не була випадковою людиною у проекті. Ральф і компанія щось приховували.

Хлопець перевів комп’ютер у сплячий режим. Підсунув до себе папку з паперами, що лежала на краю стола. Вчора він не заглядав до неї і тепер жалкував про це. Тимур Коршак узявся вивчати біографію Хорта.

В папці, крім автобіографії та характеристик Вадима, містилися приклади робіт, над якими він працював у «МАЙКОНі». Ральф постарався, роблячи підбірку. Старий канадець зробив усе, щоб у Тимура не було необхідності виходити в інтернет.

З перших сторінок хлопця збентежив той факт, що Вадим Хорт не мав відношення ні до ігор, що моделюють поведінку людей, ні до штучного інтелекту. В Москві він працював над CAD-системами. Хорт розробляв програмне забезпечення для інженерів та архітекторів. Неможливо було зрозуміти, як він опинився і що робив у «NGF Lab»!

Програміст захопився, забувши про обід. Бекка принесла страви прямо в лабораторію.

Години спливали. Тимур усе більше заплутувався.

Ральф не подзвонив.



предыдущая глава | Бот | Понеділок, 17 серпня, 16:38 (UTC +2) Київ, Україна