на главную   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


Частина перша

«Медовий» поїзд Галич – Новгород-Сіверський

Кувала зозуля, кувала,

Що вона вербоньці сказала?

Сказала вербиці розвиться -

Пора тому хлопцеві жениться.

А ще моя дівчина молода.

Бо ще вона на гулянці не була,

Бо ще вона віночка не мала.

Нехай ця вербонька буяє,

Нехай моя дівка гуляє!

Да русою косою має.

А по Петру на весілля скликає.

Як моя дівчина підросте,

То ви їй радоньки не дасте,

Да за мене молоденького віддасте.

З українських пісень


Перед мовою – передмова Двадцять рядків, що принесли безсмертя | Ярославна | І Чи я в батька не кохана була? Єфросинія, галицька князівна, дочка Ярослава