home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


7

Він насправді снідав із Чарлі Меррілом. Їхня розмова дійсно відбулася. Тільки коли він зайшов до себе у квартиру, то збагнув, що прибиральниця позапинала штори. Він таки впав і мало не закричав з переляку, коли Енні, наче Каїн, повстала з-за дивана, але це виявився кіт, косоокий сіамець на ім’я Дампстер, якого він купив у притулку місяць тому.

Енні ніде не було, бо Енні зовсім не була богинею. Вона була божевільною жінкою, яка чомусь заподіяла Полу багато лиха. Їй удалося витягнути з рота й горла папір і вибратися надвір крізь вікно, поки Пол забувався наркотичним сном. Вона дісталася до сараю та впала. Коли Вікс і Макнайт її знайшли, вона вже померла, але не від нестачі повітря. Насправді вона померла від пробитого черепа, який пошкодила при ударі об камінну поличку, коли спіткнулася. Можна сказати, що її вбила та сама машинка, яку так ненавидів Пол.

У неї були грандіозні плани. Того разу навіть сокири було замало.

Вони знайшли її поруч зі стійлом Мізері. Однією рукою вона вхопилася за рукоятку електропилки.

Тепер усе було позаду. Енні Вілкс лежала в могилі. Але, подібно до Мізері Честейн, вона не знаходила спокою. Пол марив уві сні та наяву, як знову й знову викопує її з-під землі. Богиню вбити не можна. Можна тільки втопити її в бурбоні, та й по всьому.

Він підійшов до бару, подивився на пляшку, а потім озирнувся на двері, де валялися гранки й милиці. Пол кинув на пляшку прощальний погляд і повільно пішов підбирати розкидані речі.


предыдущая глава | Мізері | cледующая глава



Loading...