home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


Про автора


Ґжеґож Мотика (Grzegorz Motyka), габілітований доктор історії, професор народився в 1967 році. В 1987–1992 навчався на факультеті гуманітарних наук Люблінського католицького університету. Ступінь доктора гуманітарних наук в галузі історії здобув у 1998 році на підставі докторської дисертації Польсько-українське протистояння на теренах сучасної Польщі в 1943–1948 роках (Walki polsko-ukrai'nskie па ziemiach dzisiejszej Polski w latach 1943–1948), підготованої під керівництвом професора Томаша Стшембоша (Tomasz Strzembosz). Ступінь габілітованого доктора гуманітарних наук здобув у 2007 році на підставі дисертації Український партизанський рух. Діяльність Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії в 1942–1960 роках (Ukrai'nska partyzantka. Dzialalno's'c Organizacji Ukrai'nskich Nacjonalist'ow i Ukrai'nskiej Powsta'nczej Armii 1942–1960).

Після закінчення університету працював у Інституті політичних досліджень ПАН, у відділі історії східних теренів II Польської Республіки (1994–1998 асистент, 1998–2007 ад’юнкт, 2007–2010 доцент, від 2010 професор ІПД ПАН). Викладав у Яґеллонському університеті в Кракові (факультет політології, кафедра українознавства).

У 2000–2007 рр. працював у Бюро публічної просвіти ІНП, у відділенні в Любліні керівником підрозділу наукового вивчення документів і бібліотечних колекцій (2000–2005), відтак у відділенні в Варшаві — головним спеціалістом (2005–31.07.2007). Займався, зокрема, укладенням збірок документів із архівів спецслужб Польщі, України, Росії. Звільнився з ІНП через незгоду з керівництвом цієї державної структури в потрактуванні комуністичного злочину — операції «Вісла», яку засуджував і заявляв про це відверто, в тому числі на організованих польськими громадянами українського походження меморіальних заходах у Перемишлі. Повернувся в Інститут Національної Пам’яті в 2011 р., коли був обраний Сенатом до складу Ради ІНП, де працює заступником голови Ради.

У 2007–2009 рр. був професором факультету політології в Гуманітарній Академії ім. Александра Ґейштора в Пултуску.

Сфера наукових інтересів д-ра Ґ. Мотики — польсько-українські стосунки в 1939–1989 рр., переслідування радянськими органами державної безпеки учасників антикомуністичного руху опору в Україні, Білорусі, країнах Балтії в 1939–1953 рр., політика комуністичних органів безпеки ПНР супроти національних меншин. За підсумками своїх досліджень опублікував кілька монографій: Пани і різуни. Співпраця АК-ВіН і УПА в 1945–1947 (Рапу і rezuny. Wsp'olpraca AK-WiN і UPА 1945–1947, у співавторстві з Р. Внуком, вид. Volumen, Варшава, 1997); Так було в Бещадах (Tak bylo w Bieszczadach, вид. Volumen, Варшава, 1999); Антипольська акція ОУН-УПА 1943–1944. Факти та інтерпретації (Antypolska Akcja ОUN-UPA 1943–1944. Fakty i interpretacje, у співавторстві з Д. Лібйонкою, вид. IPN, Варшава, 2002); Українська проблематика в діяльності Служб Безпеки Польщі та Чехословаччини в 1945–1989 роках (Sluzby Bezpiecze'nstwa Polski і Czechoslowacji wobec Ukrai'nc'ow 1945–1989, у співавторстві, Варшава, вид. IPN, 2005); Український партизанський рух 1942–1960 (Ukrai'nska partyzantka 1942–1960, вид. Інституту політичних досліджень ПАН та вид. Rytm, Варшава, 2006); збірку історіографічних нарисів В колі сюжетів «Заграв у Бещадах». Нариси з новітньої історії польських Бещад (W kregu «Lun w Bieszczadach». Szkice z najnowszej historii polskich Bieszczad, вид. Rytm, Варшава, 2009); науково-популярну працю Від волинської різанини до операції «Вісла» (Od rzezi woly'nskiej do akcji «Wisla», Wydawnictwo Literackie, Краків, 2011). Окрім того, оприлюднив понад 60 статей у фахових виданнях у Польщі та за кордоном. Науково-популярні тексти уміщує в часописах «Karta», «Wie'z», «Polityka», «Wprost», «Newsweek», «Gazeta Wyborcza», «Rzeczpospolita». За осягнення в популяризації історичних знань отримав нагороду Об’єднання видавців історичної книжки «Кліо» (2006), нагороду журналу «Przeglad Wschodni», нагороду журналу «Polityka» за кращу історичну працю (2012); з рук Люблінського архієпископа Юзефа Жицінського отримав відзнаку «Memoria Iustorum» за «спорудження мостів у культурному діалозі між Польщею та Україною».


(Джерело: біограма на Вікіпедії, біограма на мережній сторінці Інституту Національної Пам’яті)




Вибрана бібліографія | Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр. | Примітки