home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


1

Уявлення про світ, закладені в дитинстві, зазвичай виявляються найбільш стійкими й позитивними. Дітям притаманна легковажна довіра до батьків та нічим не виправдане захоплення поведінкою дорослих. Дитяча свідомість, не обтяжена умовностями та етикою, вихоплює з життя кольори без відтінків, проводячи чітку межу поміж бажаним та відразливим. Потім, коли ти виростаєш, межа зникає, кольори стираються, лишається гра світла і тіні, якісь спогади про дитячу безтурботність, уривки давніх історій та переказів, у яких світ виглядав цілісно й узгоджено, а життя видавалося безкінечним та позбавленим найменшої несправедливості.

Дитяча вкоріненість у ландшафти й географію, у запахи й лінії, у сонячне світло та гарячі сутінки формує затишний усталений пейзаж, у центрі якого знаходишся ти сам, а все інше, необхідне тобі й затребуване тобою, знаходиться зовсім поруч, на відстані витягнутої руки.

Але все має здатність зникати. Перш за все – ілюзії.

Уміння зберегти їх, захистити від усіх спокус та небезпек і є найбільшою удачею. Ми лишаємо при собі рештки дитячих уявлень про дорослий світ, як найбільшу коштовність, оскільки за великим рахунком більше в нас нічого немає. Є, щоправда, досвід, за яким стоять утрати й поступки, компроміси та нікому не потрібний тверезий погляд на речі.

Що я знаю про цей світ? Світ безмежний і недосконалий, причому сама недосконалість його безмежна, а безмежність – далеко не досконала. Усі мої знання стосуються не так досвіду, як пам’яті. Мені завжди здавалося, та й тепер здається, що головне – це вміти все згадати. А чого згадати не можеш – принаймні вигадати.


Атлас автомобільних доріг України | Біґ Мак. Перезавантаження | cледующая глава



Loading...