home   |   А-Я   |   A-Z   |   меню


6

Привиди, які крутяться довкола залізниці й живуть на насипах і в депо, з’являючись пасажирам та провідникам, мають особливу природу. Їхні легені й серця складаються з битого скла та пожовклого паперу, з метеликів і тютюнового диму, з чаю, срібла та динаміту. Їхня кров має різний колір у різних частинах їхнього тіла, а очі мають відтінок вугілля та сажі, і ця сажа вимивається їм із очей, коли вони плачуть. Природа їхньої поведінки зумовлена ритмом вокзального життя – вони жваві й усміхнені зранку, коли на платформи зіскакують сотні щойно прибулих пасажирів, вони ліниві й розморені по обіді, коли станцією перекочуються, не зупиняючись, безкінечні, як осінь, товарні, вони неспокійні й розпачливі надвечір, коли разом із близькими нам людьми з міста зникає наша впевненість та рівновага. У своїх стосунках із залізничниками вони обережні та недовірливі. Іноді підходять надто близько, іноді торкаються рукою чужого одягу, намагаються перепинити шлях чи хоча б просто повідомити про небезпеку. І коли до їхніх попереджень не дослухаються, вони прослизають по той бік світла, аби не бути свідками кривавої розв’язки, про яку вони попереджали.


предыдущая глава | Біґ Мак. Перезавантаження | cледующая глава



Loading...